Командувач армії Пакистану Асім Мунір 24 серпня має прибути до Тегерана — і цей візит виходить далеко за межі звичайних контактів між військовими керівниками двох сусідніх держав. Пакистан дедалі активніше намагається закріпити за собою роль посередника у переговорах між Іраном і США, спрямованих на припинення їхнього конфлікту.
Про майбутню поїздку повідомило іранське зовнішньополітичне відомство. У Тегерані її прямо пов’язують із пакистанськими зусиллями зі зміцнення миру та безпеки в регіоні. Для Ісламабада це можливість одночасно впливати на кризу, яка безпосередньо зачіпає його західного сусіда, і підвищувати власну дипломатичну вагу.
Пакистан має для такого посередництва унікальну позицію. Він підтримує тісні відносини з Іраном, хоча між країнами періодично виникають прикордонні та безпекові суперечки. Водночас Ісламабад десятиліттями співпрацює зі Сполученими Штатами, а його армія традиційно відіграє значну роль у зовнішній політиці держави.
Військовий керівник стає частиною великої дипломатії
Асім Мунір у пакистанській системі влади є набагато впливовішою фігурою, ніж звичайний начальник генерального штабу в багатьох інших країнах. Армія Пакистану протягом десятиліть була одним із ключових центрів політичної сили, а питання безпеки, відносин із сусідами та стратегічних партнерств традиційно перебувають у сфері її прямого впливу.
Саме тому його особиста участь у контактах із Тегераном може свідчити, що пакистанська сторона хоче забезпечити не лише дипломатичний канал, а й серйозні гарантії виконання можливих домовленостей. Для Ірану важливо мати посередника, який розуміє регіональну військову логіку, а для США — партнера, здатного підтримувати прямий зв’язок із іранським керівництвом.
Пакистан також зацікавлений у швидкій деескалації з суто практичних причин. Тривалий конфлікт загрожує торгівлі, енергетичним маршрутам, прикордонній стабільності й безпеці Перської затоки, від якої залежать мільйони пакистанських трудових мігрантів і значна частина валютних надходжень країни.
Ісламабад отримав шанс посилити свій міжнародний статус
Якщо пакистанське посередництво допоможе хоча б створити стійкий переговорний формат, Ісламабад отримає важливий зовнішньополітичний дивіденд. Країна тривалий час намагалася балансувати між Китаєм, США, монархіями Перської затоки та Іраном, не розриваючи відносин із жодним із цих центрів сили.
Візит Муніра до Тегерана ще не означає неминучого прориву. Переговори між Іраном і США залишаються складними, а позиції сторін розходяться з фундаментальних питань безпеки. Проте сам факт, що Пакистан бере на себе роль каналу між ними, показує зміну регіональної дипломатії: Ісламабад прагне бути не лише державою, на яку впливають великі кризи, а й країною, здатною допомагати їх завершувати.
