Адміністрація Дональда Трампа повідомила Конгрес США про намір спрямувати $725 млн до регулярного бюджету Організації Об’єднаних Націй. Це може стати першим великим платежем після тривалого періоду скорочення американського фінансування міжнародних структур. Водночас сума покриє лише невелику частину боргу Вашингтона перед ООН, який за оцінкою самої організації перевищує $4 млрд.
Важливе уточнення: станом на 23 серпня кошти ще не були фактично переказані. Державний департамент лише повідомив Конгрес про зобов’язання виділити $725 млн, а американські посадовці наголошують, що будь-які виплати залежатимуть від подальших реформ в ООН. Вашингтон вимагає скорочення витрат, підвищення ефективності та змін, які, на його думку, мають обмежити надмірний вплив Китаю в міжнародній системі.
ООН попереджає про ризик фінансового колапсу
Генеральний секретар ООН Антоніу Гутерреш раніше заявляв, що організація наближається до критичної межі через несплачені внески держав-членів. У травні в ООН оцінювали загальну заборгованість США більш ніж у $4 млрд: близько $2,04 млрд припадало на регулярний бюджет, ще приблизно $2,2 млрд — на поточні та минулі миротворчі операції, а близько $44 млн — на міжнародні трибунали.
Американська сторона не погоджується з усією цією сумою і заявляє, що частину платежів уже здійснювала. Крім того, Вашингтон свідомо утримує фінансування окремих структур і програм із політичних міркувань. Проте навіть частковий переказ у $725 млн може дати ООН додатковий запас часу для виплати зарплат і підтримання щоденної роботи.
США можуть зіткнутися з питанням права голосу
Фінансова суперечка має не лише бухгалтерський вимір. Стаття 19 Статуту ООН передбачає, що держава може втратити право голосу в Генеральній асамблеї, якщо її борг дорівнює або перевищує суму внесків за два попередні роки. Експерти вважають, що без нових платежів США потенційно могли б наблизитися до такого порогу вже на початку наступного року, хоча Статут допускає винятки за особливих обставин.
Паралельно сама ООН проводить масштабну програму економії UN80. Бюджет організації на 2026 рік уже скорочено на 9,2%, а понад дві тисячі робочих місць переводять із дорогих центрів на кшталт Нью-Йорка та Женеви до дешевших локацій. Адміністрація Трампа представляє ці кроки як доказ того, що американський тиск змушує міжнародну бюрократію реформуватися.
США залишаються найбільшим фінансовим донором системи ООН, тому навіть тимчасове припинення їхніх внесків швидко позначається на всій організації. Заплановані $725 млн можуть зняти частину гостроти кризи, але не розв’язують проблему накопиченого боргу. Тому головне питання тепер полягає в тому, чи стане цей платіж початком стабілізації відносин Вашингтона з ООН, чи лише разовою поступкою перед виступом президента США на Генеральній асамблеї у вересні.
