В Україні підбили підсумки пілотного проєкту міжмуніципальної співпраці у сфері протидії домашньому та гендерно зумовленому насильству. Модель має допомогти невеликим громадам надавати спеціалізовану допомогу навіть тоді, коли окремо кожна з них не може утримувати повний набір соціальних сервісів.
Стратегічна сесія за результатами пілоту відбулася 18 серпня, а 19 серпня Міністерство соціальної політики оприлюднило підсумки та повідомило про фіналізацію методичних рекомендацій.
Проєкт у 2025–2026 роках реалізовувався за участі громад, Національної соціальної сервісної служби та партнерів за підтримки Фонду ООН у галузі народонаселення.
Суть моделі — не просто направити людину в сусідню громаду
Міжмуніципальна співпраця передбачає узгодження дій соціальних, медичних та інших служб, визначення відповідальних сторін, обмін досвідом і забезпечення безперервності допомоги.
Якщо потрібний спеціалізований сервіс відсутній у конкретній громаді, мешканець має отримати доступ до нього через спільну систему, а не залишатися без підтримки через адміністративні межі.
Пілотний досвід має показати, які механізми фінансування, координації та перенаправлення реально працюють у громадах різного розміру та з різними ресурсами.
Напрацьовані правила планують перетворити на інструмент для інших громад
Механізми тестували в п’яти областях — Кіровоградській, Рівненській, Тернопільській, Чернівецькій та Хмельницькій. Досвід п’яти пілотних громад використають під час завершення методичних рекомендацій.
Влада пов’язує цей підхід із ширшою трансформацією соціальних послуг: від фрагментарного реагування до системи, де людина отримує комплексну допомогу незалежно від місця проживання.
Наступний крок — оформити рекомендації так, щоб інші громади могли відтворити модель без довгого експериментального етапу. Якщо це вдасться, спільне використання ресурсів може стати способом забезпечити спеціалізовані послуги навіть у громадах, які самостійно не мають достатнього штату чи фінансування.
Для невеликих громад така кооперація може бути економічно реалістичнішою за створення однакових спеціалізованих служб у кожному населеному пункті окремо.
Для невеликих громад така кооперація може бути економічно реалістичнішою за створення однакових спеціалізованих служб у кожному населеному пункті окремо.
Для невеликих громад така кооперація може бути економічно реалістичнішою за створення однакових спеціалізованих служб у кожному населеному пункті окремо.
Для невеликих громад така кооперація може бути економічно реалістичнішою за створення однакових спеціалізованих служб у кожному населеному пункті окремо.
