Від початку 2026 року Національна поліція та Служба безпеки України зареєстрували 31 терористичний акт. За даними правоохоронців, 80% цих злочинів уже розкрито, а ще 14 атак вдалося зупинити до їх реалізації.
Заступник голови Нацполіції Андрій Нєбитов заявив, що характер завдань, які російські спецслужби передають завербованим людям в Україні, стає небезпечнішим. Якщо раніше часто йшлося про спостереження, фото об’єктів або підпали, то зараз фіксуються спроби довести виконавців до терористичних атак і вбивств.
Вербування часто починається з простого доручення
За описом поліції, людині можуть спочатку запропонувати сфотографувати об’єкт, перенести пакунок або передати інформацію. Після виконання першого завдання вимоги поступово ускладнюються — від пошкодження майна до дій, що створюють безпосередню загрозу життю людей.
Такий підхід дозволяє кураторам перевіряти керованість виконавця та водночас поступово втягувати його у злочинну діяльність. Для правоохоронців це означає, що навіть пропозиція «легкого заробітку» за фото або доставку невідомого пакунка може бути частиною значно ширшої схеми.
Кількість зафіксованих випадків різко зросла за два роки
За даними поліції, у 2024 році спецслужби росії організували руками завербованих в Україні дев’ять терактів. У 2025 році правоохоронці зафіксували вже 61 такий факт, а 27 атак зупинили ще під час підготовки. Загалом за минулий рік було розкрито 52 теракти.
Цифри 2026 року показують, що загроза не зникла. Водночас значна частка розкритих і попереджених епізодів свідчить про роботу контррозвідувальних та кримінальних підрозділів на етапі, коли злочин ще можна зупинити.
Правоохоронці окремо перевіряють випадки отруєння військових
Ще один напрям, про який повідомила поліція, — спроби отруєння українських військовослужбовців. Від початку року зареєстровано 11 таких випадків, у яких перевіряється або вже встановлено зв’язок із російським вербуванням.
Деталі конкретних способів вчинення таких злочинів правоохоронці не розкривають у публічних повідомленнях, і це важливо з безпекової точки зору. Головний акцент зроблено на самій моделі залучення виконавців та необхідності своєчасно повідомляти про підозрілі пропозиції.
Як не стати частиною схеми
Найбезпечніша реакція на пропозицію виконати анонімне завдання за гроші — не погоджуватися та не передавати невідомим особам фото військових чи критичних об’єктів, персональні дані або інформацію про переміщення людей. Підозрілі контакти варто зберігати як можливі докази та передавати правоохоронцям.
У Нацполіції підкреслюють: відповідальність настає не лише для організаторів, а й для виконавців. Тому обіцянка швидкої оплати не перетворює небезпечне доручення на «підробіток» — у багатьох випадках це може бути початком серйозного злочину.
