Чилійська гірничодобувна група Antofagasta повідомила про різке зростання прибутковості у першому півріччі 2026 року завдяки високим світовим цінам на мідь. Скоригована EBITDA компанії збільшилася приблизно на 27% і досягла $2,84 млрд проти $2,23 млрд роком раніше.
Водночас компанія знизила прогноз виробництва міді на весь рік після екстремальних опадів у центральній частині Чилі, які спричинили зупинку та пошкодження інфраструктури на шахті Los Pelambres.
Новий прогноз — 625–655 тисяч тонн міді
Раніше Antofagasta очікувала виробити у 2026 році 650–700 тисяч тонн міді. Тепер діапазон знижено до 625–655 тисяч тонн.
Головною причиною стала липнева негода в регіоні Кокімбо. Потужні зливи викликали перебої з електроенергією, пошкодження частини водної та транспортної інфраструктури й змусили Los Pelambres тимчасово зупинити роботу.
Основні об’єкти шахти не зазнали критичних пошкоджень
Компанія повідомляла, що ключове обладнання та дамба хвостосховища El Mauro не отримали суттєвих пошкоджень. Водночас необхідний ремонт окремих трубопроводів, платформ і водних систем.
Наслідки негоди виявилися достатньо серйозними, щоб вплинути на річний виробничий план навіть після відновлення операцій.
Висока ціна міді компенсувала слабше виробництво
Попри падіння обсягів, фінансові результати покращилися. Світові ціни на мідь залишаються високими через попит з боку електромобілів, електромереж, відновлюваної енергетики та дата-центрів.
Мідь є одним із ключових металів глобального енергетичного переходу, а великі нові родовища запускаються повільно. Це підтримує прибутки компаній навіть тоді, коли вони стикаються з локальними виробничими проблемами.
Дивіденди майже подвоїлися
Antofagasta також оголосила проміжний дивіденд у 30,1 цента на акцію проти 16,6 цента роком раніше. Це відображає сильний грошовий потік компанії попри перегляд прогнозу виробництва.
Більшість акцій групи контролює чилійська родина Лукшичів, а сама компанія котирується в Лондоні.
Кліматичні ризики стають частиною гірничого бізнесу
Історія Los Pelambres показує, що видобувна промисловість стикається не лише з ризиком посухи та дефіциту води, а й з екстремальними опадами. Для великих шахт обидва сценарії можуть призводити до мільйонних втрат.
У випадку Antofagasta високі ціни на мідь поки компенсують виробничі проблеми. Але довгостроково компанії доведеться інвестувати більше у захист інфраструктури від кліматичних екстремумів, щоб не втрачати виробництво під час повторення таких подій.
