NASA використовує висотний дослідницький літак WB-57, щоб 12 серпня буквально переслідувати тінь Місяця під час повного сонячного затемнення. Літак піднімається приблизно на 50 тисяч футів, або близько 15 кілометрів, де значна частина земної атмосфери залишається нижче приладів.
Мета польоту — отримати максимально чисті спостереження сонячної корони та подовжити час, протягом якого прилади перебуватимуть усередині смуги повної фази. Для наземного спостерігача тотальність у більшості районів триває менш ніж дві хвилини, але швидкий літак може рухатися разом із тінню й виграти додатковий час.
Корону найкраще видно лише під час повного затемнення
Зовнішня атмосфера Сонця постійно присутня навколо нього, але зазвичай її слабке світіння губиться на тлі яскравої фотосфери. Коли Місяць повністю закриває сонячний диск, корона стає доступною для прямих оптичних спостережень.
Це дає можливість досліджувати структуру магнітних полів, гарячу плазму й процеси, пов’язані з формуванням сонячного вітру. Одна з ключових загадок полягає в тому, чому температура корони сягає мільйонів градусів, хоча видима поверхня Сонця значно холодніша.
Висота зменшує вплив хмар і водяної пари
Наземна астрономія завжди залежить від погоди. Навіть ідеально розташована обсерваторія може втратити затемнення через хмарність. WB-57 летить вище більшості хмар, пилу та водяної пари, які розсіюють світло й погіршують якість зображень.
Саме тому висотні літаки вже багато років використовують для дослідження затемнень. Вони поєднують переваги наземної місії — можливість встановити великі прилади — із частиною переваг космічного телескопа.
Затемнення пройде через кілька країн
Смуга повної фази 12 серпня проходить через північ росії, Гренландію, Ісландію, Атлантику, Іспанію та невелику частину Португалії. У багатьох інших регіонах Європи, Північної Америки й Африки видно часткове затемнення.
NASA також проводить наземні й повітряні експерименти. В Ісландії та Іспанії студентські команди запускають десятки наукових куль до, під час і після затемнення, щоб дослідити реакцію нижніх шарів атмосфери на раптове падіння сонячного освітлення.
Поєднання спостережень із літака, куль і наземних станцій дозволить отримати комплексний набір даних про Сонце та атмосферу Землі під час однієї з головних астрономічних подій 2026 року.
