Найбільші економіки Африки прискорюють розвиток власного виробництва обладнання для сонячної енергетики. Південна Африка, Нігерія, Марокко та Ефіопія запускають або розширюють підприємства з виробництва та складання модулів, намагаючись залишати більшу частину вартості енергетичного переходу всередині континенту. Водночас повністю позбутися залежності від Китаю найближчим часом навряд чи вдасться.
Китай домінує у світовому ланцюгу постачання сонячних технологій — від кремнію та сонячних елементів до готових модулів. Африканські заводи переважно збирають панелі з імпортованих компонентів, а комерційного виробництва самих сонячних елементів у значних масштабах на континенті поки практично немає.
ПАР планує виробництво гігаватного масштабу
Південноафриканська енергетична компанія Eskom планує створити підприємство з виробничою потужністю близько 1 ГВт сонячного обладнання на рік. Це має допомогти країні отримувати більше економічної вигоди від швидкого зростання внутрішнього ринку сонячної енергетики та створювати робочі місця в суміжних галузях.
ПАР уже є найбільшим імпортером сонячного обладнання в Африці — щорічні поставки перевищують 3 ГВт і переважно походять із Китаю. Саме великий внутрішній попит робить країну одним із найбільш перспективних майданчиків для локалізації виробництва.
Нігерія та Марокко також швидко нарощують потужності
У Нігерії обсяги локального складання сонячних панелей за останні два роки зросли приблизно зі 120 до 300 МВт. Марокко, за оцінками галузевих експертів, уже має близько 1 ГВт виробничої потужності на рік. У Єгипті також запускаються проєкти гігаватного масштабу.
Попит підтримує не лише велика енергетика. У багатьох країнах Африки сонячні панелі купують домогосподарства й невеликі підприємства, які хочуть зменшити залежність від нестабільної мережі або дорогих дизельних генераторів. За оцінкою галузевої організації GOGLA, у 2025 році в Африці продали понад 10 мільйонів автономних сонячних комплектів, які загалом забезпечують енергетичні потреби приблизно 148 мільйонів людей.
Китай залишається ключовим партнером і конкурентом
З 2010 до 2024 року китайські інвестиції та будівельні проєкти у сфері відновлюваної енергетики в Африці оцінювалися приблизно у 66 мільярдів доларів. Це сприяло появі нових виробничих майданчиків, навчанню персоналу та розвитку місцевих ланцюгів постачання.
Проте технологічна залежність залишається глибокою. Високотехнологічні етапи виробництва, включно із сонячними елементами та частиною ключових матеріалів, зосереджені переважно в Китаї. Тому навіть панель, зібрана на африканському заводі, часто містить більшість складних компонентів китайського походження.
Локалізація потрібна не лише заради енергетики
Для африканських урядів розвиток сонячного виробництва є частиною ширшої промислової політики. Йдеться про створення робочих місць, підготовку інженерів, збільшення податкових надходжень та зменшення вразливості до коливань світових цін і торговельних обмежень.
Водночас конкуренція з китайськими виробниками залишається складною. Надлишок виробничих потужностей у Китаї знизив світові ціни на панелі й зробив імпорт дуже привабливим. Через це африканські заводи повинні одночасно забезпечувати конкурентну ціну й інвестувати в технологічне поглиблення виробництва.
Нинішній етап можна вважати переходом від майже повної залежності від імпорту до часткової локалізації. Наступним ключовим кроком стане не просто складання готових компонентів, а розвиток власного виробництва сонячних елементів, матеріалів та інженерних технологій. Саме це визначатиме, чи зможе Африка перетворити енергетичний бум на довгострокову промислову перевагу.
